Історія життя Доріана Грея

Головний герой роману Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея» — молодий аристократ. Він виховувався заможнім опікуном. Він не мав батьків: його батька вбили на дуелі, а мати дуже рано померла. Та Доріан ні в чому не знав нестатку: проводив в опері вечори, відвідував звані обіди і вів життя світського лева.

Часто буваючи в театрі, Доріан Грей закохався в молоду актрису Сибіл Вейн — «дівчину років сімнадцяти, з ніжним, як квітка, обличчям, з головою гречанки, повитою темними косами». Незважаючи на свою молодість, дівчина була талановитою і грала на сцені провінційного театру в невеличкому містечку Іст-Енд. Вона виконувала ролі з великою майстерністю і натхненням, перевтілюючись у героїнь п’єс Шекспіра і всю душу вкладаючи в гру.

Сибіл жила з матір’ю і меншим братом, потерпаючи від великих злиднів. Тому поява Доріана Грея була для неї справжнім дивом, яке прийшло з захмарних висот. Юнак став для неї «прекрасним принцом».Портрет Доріана

Художник Безіл Холлуорд, добрий знайомий Доріана Грея, намалював портрет юнака. Той настільки гарно йому вдався, що виглядав, як жива людина. Портрет для художника був настільки дорогим, що той не захотів його навіть виставляти. Холлуорд вклав у портрет усю свою душу, увесь свій хист.

Врешті-решт живописець подарував портрет Доріану. Юнак, дивлячись на нього, висловив бажання завжди залишатися привабливим і молодим, а замість нього самого змінювався і старів портрет. Його бажання здійснилося: Доріан Грей протягом усього свого життя залишався молодим красивим юнаком. На ньому не з’являлося відбитків аморальної поведінки, його підступних і гидких вчинків, усього пережитого. Змінювався і старів лише портрет.

Коли Доріан пішов з вистави, в якій Сибіл Вейн невдало зіграла (причиною цього було кохання до хлопця), і наговорив дівчині багато неприємного, вона не змогла перенести такого удару і покінчила своє життя самогубством. Саме тоді на портреті Доріана Грея з’явилася перша зморшка.

Все закінчилося тим, що Доріан Грей втомився від такого життя. Пізно вночі, залишившись у своєму великому будинку на самоті, Доріан схопив ніж і встромив його у свій портрет. Коли на страшний крик до кімнати прибігли служниці, вони були вражені тим, що побачили: на підлозі лежало мертве тіло старця, одягненого у шикарний фрак. І тільки по каблучках на скрючених пальцях вони впізнали Доріана Грея. А поруч з ним стояв проткнутий кинджалом портрет красивого молодого юнака, яким і був колись його власник.

Так закінчилося життя Доріана Грея — зовнішньо красивої, але надзвичайно слабкої духом людини. Людини, для якої зло було лише одним із засобів здійснення того, що вона вважала красою життя. 

Оскар Уайльд

ОСКАР ВАЙЛЬД

(1854-1900)

Оскар Вайльд — поет, драматург і прозаїк, який найповніше втілив у своїй творчості художні принципи англійського естетизму.

Народився О. Вайльд у Дубліні в 1854 році. Культ краси, що панував у батьківському домі, багато в чому визначив його особисті погляди на природу мистецтва. О. Вайльд здобув класичну гуманітарну освіту — він навчався у Трініті-коледжі (Дублін) і в Коледжі св. Магдалини (Оксфорд). Після закінчення університету майбутній письменник оселився в Лондоні.

На формування естетичних поглядів О. Вайльда значною мірою вплинули його університетські викладачі — визначні постаті в англійській культурі: Джон Рескін, чудовий лектор, який викладав курс історії мистецтва, і Волтер Пейтер, автор багатьох досліджень з античного мистецтва й філософії. Особливий вплив на сучасників мали його роботи про мистецтво Відродження, які О. Вайльд назвав "святим письмом краси". Підсумком досліджень Пейтера стало положення про те, що мистецтво надихається самим мистецтвом і що існує воно лише для себе, йому не потрібні інші обґрунтування. Це визначило розвиток цілого напряму в мистецтві кінця XIX століття — так званого "прерафа-елітизму". 

Утім, віддаючи належне творчим пошукам представників цього напряму, молодий О. Вайльд пішов власним шляхом. Він приєднався до щойно утвореного естетського руху і став якщо не його головою, то найпалкішим проповідником ідей естетизму. Англійський естетизм 80-90-х років XIX століття багато в чому живився ідеями, що виникали у творчості англійських романтиків і прерафаелітів. Разом із тим, естетський рух, до якого долучився О. Вайльд, розвивався у складний взаємодії з найновішими течіями в європейському мистецтві — символізмом, імпресіонізмом і неоромантизмом.

Основна вимога, яку О. Вайльд та його послідовники висували до мистецтва,— не копіювати природу, а відтворювати її за законами краси, недоступної для повсякденного життя. Не мистецтво відображає дійсність, а життя наслідує мистецтву,— вважав письменник. Мистецтво покликане створити новий світ, який є маренням, казкою, неправдою — і при цьому воно нічого не виражає, крім самого себе. Неправда, за О. Вайльдом,— форма вияву краси, а тому вона важливіша за голий практицизм повсякденності.

На початку 80-х років він видав свою першу книгу віршів (1881). 

•  У 1888 році побачила світ збірка "Щасливий принц" та інші казки
•  в 1891 році О. Вайльд видав оповідання, створені у другій половині 80-х років, об'єднавши їх у збірці "Злочин лорда Артура Севіля та інші оповідання". Цього ж року з'явився роман "Портрет Доріана Грея", книга критичних нарисів "Задуми", збірка чарівних казок "Гранатовий будиночок". 
• У 1894 році вийшла друком книга віршів "Сфінкс". Потім О. Вайльд звертається до драматургії і створює цілу низку п'єс — від стилізованої, написаної французькою "Соломеї" (1891) до побутових комедій "Віяло леді Віндермір(1892), "Жінка, не варта уваги" (1893), "Ідеальний чоловік" (1894) і "Як важливо бути серйозним" (1895). На п'єси Вайльда із захватом відгукується Б. Шоу, вони стають модними, а сам автор здобуває не лише літературний успіх, але й репутацію неперевершеного співбесідника, майстра парадоксів.

Презентрація до роману

Паспорт твору

Аналіз твору" Портрет Доріана Грея"

Автор: Оскар Уайльд

 Рік: 1890

 Літературний рід: епос

 Жанр: інтелектуальний роман 

Літературний напрямок – синтез романтизму, реалізму, імпресіонізму, естетизму 

Тема — історія життя і смерті молодого красеня Доріана Грея

 Ідея – велич справжнього мистецтва Композиція «Портрет Доріана Грея» 

Роман складається з передмови (25 афоризмів) та 20 розділів 

• Експозиція – в майстерні художника Безіла Голу орда – робота над портретом Доріана Грея 
• Зав’язка – фатальне бажання Доріана Грея 
• Розвиток подій – кохання і смерть Сибілли Вейн; – портрет – дзеркало душі Грея; – втілення ідей гедонізму лорда Генрі у житті Доріана Грея. – вбивство Безіла; – смерть Джеймса Вейна; – лицемірство по відношенню до Гетті
•  Кульмінація – замах на портрет 
• Розв’язка – смерть Доріана Грея Конфлікт між мистецтвом і мораллю, між красою і мораллю Образи-символи роману «Портрет Доріана Грея»:
•  Доріан Грея — це втілення вічної молодості,
•  Безіл — символ служіння мистецтву,
•  лорд Генрі — виразник ідей гедонізму,
•  актриса Сибіл — уособлює театральність життя.                                                             Головні герої: 
• Доріан Грей, 
• художник Безіл Голлуорд, 
• лорд Генрі Уоттоном, 
• кохана Доріана Сибіла Вейн, її матір та брат Джеймс,
•  хімік Кемпбел.

  Проблематика роману “Портрет Доріана Грея”: 

• проблема співвідношення Мистецтва і Моралі,
•  Насолоди і Моралі, 
• Мистецтва і Дійсності,
•  проблема Краси, проблема Мистецтва. 
• Роль Краси і Мистецтва в житті. 
• Утвердження краси як найвищої цінності,
•  сенс буття людини; добра і зла.

Успішність учнів щодо твору